неділю, 14 жовтня 2018 р.

Цей день відважних і сильних духом


Середина жовтня. На дворі дивовижна осінь. 14 жовтня — особливий день, коли переплітаються ре­лі­гійне та державне, народне та військове. День святої Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва та День захисника України.
Для Богданців - це ще більш значуща дата, адже, саме в цей день 74 роки тому місцина була ви­зволина від фашистських загарбників. 
Напередодні свята в Богданському сільському будинку культури було проведено святковий концерт  «Від козаків до наших днів збережемо вогонь батьків». 
Як і кожного року, працівники бібліотеки не залишаються осторонь цієї важливої дати. Бібліотекар по роботі з дітьми Іванна Папарига, взяла активну участь у підготовці та проведенні святкової програми.
Та з метою вшанування бойового подвигу, самовідданості наших односельчан, які присвятили своє життя служінню Українському народу, була оформлена фотовиставка наших односельчан "НАШИМ ГЕРОЯМ УКРАЇНИ - СЛАВА!" Також працівники бібліотеки зауважили на зборі книжок для учасників АТО та для бібліотек військових частин України, що має на меті патріотичне виховання, та підвищення освітнього рівня військовослужбовців.
14 жовтня ми вшановуємо і тих, хто захищав рідну землю. Це – ветерани, котрі воювали на фронтах війни, чий ратний подвиг і самопожертва стала символом людського духу і відваги.
Зокрема, хочеться подякувати ветеранові, який нажаль єдиний залишився в нашому селі - це Йосипчук Микола Юрієвич.
До лав Радянської Армії його, дев`ятнадцятирічного юнака, в числі інших односельців та мешканців Рахівщини мобілізували восени 1944-го. Нелегкими стежинками Другої світової стрілок Микола Йосипчук пройшов у складі 235-го та 83-го стрілецького полків. Фронтові дороги ветерана пролягли через Словаччину та Польщу. Скрізь військові дії завдавали руйнівних наслідків. Війна нікого не жаліла. Горіли танки і люди, палали будинки і земля. Чимало бойових побратимів, односельців поклало життя на вівтар Перемоги над нациськими окупантами. Серед них - двоюрідні братиЮрій і Василь. Його ж від сметрі врятував ангел-охоронець. Але важке поранення в ногу, яке отримав у березні 45-го і лікувався у госпіталі, зробило єфрейтора Йосипчука інвалідом на усе життя.
Миколі Юрійовичу довелося пережити страшні події, витримати жорсткі випробування воєнних років і часи відновлення Батьківщини. Мудрі люди кажуть, що та нація, яка не пам’ятає минулого, не має майбутнього. Ми пам’ятаємо подвиг ветерана. Він дав нам життя з мирним небом над головою. Ви для нас — приклад героїзму та відданості. Бажаємо вам довгих років, та нехай ваші оселі повняться щастям та затишком!!
Ми вітаємо також молодих, які одягли військову форму, перейнявши естафету та найкращі традиції від попереднього покоління. Це свято і наших берегинь, які у важкі часи завжди були опорою своїх коханих, синів, братів.
Переконані, що у пам’яті українців завжди залишаться люди, які боронили рідну землю, з гідністю виконали свій військовий і громадський обов’язок.
Щиро бажаємо всім мирного неба, міцного здоров’я, щастя і добра. Зі святом вас, шановні захисники!

Немає коментарів:

Дописати коментар